Словарь української мови (1924)/устригти
| ◀ устрелити | Словарь української мови У устригти |
устрим ▶ |
|
Устри́гти, устрижу́, же́ш, гл. 1) Отстричь, отрѣзать. 2) Сдѣлать, отхватить. Він мир вам славний устриже. Котл. Ен. VI. 59.
| ◀ устрелити | Словарь української мови Борис Грінченко У устригти |
устрим ▶ |
|
Словарь української мови — У
устригти
Борис Грінченко
1924
Устри́гти, устрижу́, же́ш, гл. 1) Отстричь, отрѣзать. 2) Сдѣлать, отхватить. Він мир вам славний устриже. Котл. Ен. VI. 59.