Словарь української мови (1924)/устеляти

by Борис Грінченко

◀ устелити

Словарь української мови Борис Грінченко У устеляти

устелятися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Устеля́ти, ля́ю, єш, сов. в. устеля́ти, лю́, леш, гл. Устилать, устлать, покрывать, покрыть. Ой ідуть дощі все тучнії, а землю прикропляють і травою устеляють. Грин. III. 637. Устілки устеляти у чоботи. Конст. у.