Словарь української мови (1924)/усовіщати

by Борис Грінченко

◀ усовістити

Словарь української мови Борис Грінченко У усовіщати

усок ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Усовіща́ти, ща́ю, єш и усо́віщувати, щую, єш, сов. в. усовістити, віщу, стиш, гл. Усовѣщать, усовѣстить, уговаривать, уговорить. К. ЧР. 300. Почала й тітка мене всовіщати. О. 1862. VII. 44.