Словарь української мови (1924)/ускучитися
◀ ускубти | Словарь української мови У ускучитися |
уславити ▶ |
|
Уску́читися, чуся, чишся, гл. Надоѣсть, наскучить. Був то багач, і бідний чоловік ходив до нього худоби позичати, і йому вскучилося давати. Драг. 54.