Словарь української мови (1924)/усень
◀ усеношна | Словарь української мови У усень |
усердя ▶ |
|
Усе́нь (только им. пад. ед. ч. муж. род.), усе́нький, а, е, мѣст. = Усей. Не так родина, як всень рід. Чуб. IV. 674. Лежать всенькі троє. КС. 1883. III. 671. Кривеньке, маленьке збігало поле всеньке. Ном. заг. № 374. Ой шкода, шкода та синього цвіту, що він розсіявся по всенькому світу. Грин. III. 622.