Словарь української мови (1924)/уселятися
◀ уселяково | Словарь української мови У уселятися |
уселячина ▶ |
|
Уселя́тися, ля́юся, єшся, сов. в. усели́тися, лю́ся, лишся, гл. Поселяться, поселиться. На їй Господь вселився і вовіки буде жити. К. Псал. 151. Вселилась панночка. МВ. (О. 1862. III. 44). Терпи лихо, що вселилося. МВ. (О. 1862. I. 75).