Словарь української мови (1924)/усе
◀ усвітити | Словарь української мови У усе |
усевіда ▶ |
|
Усе́, нар. 1) Все. Усе забрав, нам нічого не кинув. 2) Постоянно, всегда, все. Усе я, та я — чом-же ви не говорите? Ном. № 2980. Був собі купець: він усе їздив по морі. Рудч. Ск. I. 100. Зіма біла, та не їсть снігу, а все сіно. Ном. № 621. Все їдно́. Все равно.