Словарь української мови (1924)/уручати
| ◀ урунюватися | Словарь української мови У уручати |
уряд ▶ |
|
Уруча́ти, ча́ю, єш, сов. в. уручи́ти, чу́, чиш, гл. Вручать, вручить, дать въ руки. Уручаю тебе, серденятко моє, а єдиному Богу. Мет. 24.
| ◀ урунюватися | Словарь української мови Борис Грінченко У уручати |
уряд ▶ |
|
Словарь української мови — У
уручати
Борис Грінченко
1924
Уруча́ти, ча́ю, єш, сов. в. уручи́ти, чу́, чиш, гл. Вручать, вручить, дать въ руки. Уручаю тебе, серденятко моє, а єдиному Богу. Мет. 24.