Словарь української мови (1924)/урочистий

by Борис Грінченко

◀ урочина

Словарь української мови Борис Грінченко У урочистий

урочисто ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Урочи́стий, а, е. Торжественный. Підождемо до врочистого часу. Спаси мене в день судний, урочистий. К. ЦН. 285. Урочи́сте свя́то. Годовой праздникъ. Подол. г. О. 1861. X. 47. К. МБ. X. I. Урочи́ста ока́зія. Высокоторжественный день (крестины, именины и т. п.). Подол. г. О. 1861. X. 47. То-же значеніе: урочи́сте ді́ло. Сим. 204.