Словарь української мови (1924)/урвитель
◀ урвисько | Словарь української мови У урвитель |
урда ▶ |
|
Урви́тель, ля, м. Сорванецъ. Там такі урвителі, шо ні в одного сусіда яблука не вдержаться. Уман. у. Два сини, що росли урвителями при батькові. Св. Л. 275.