Словарь української мови (1924)/ураяти
◀ урачити | Словарь української мови У ураяти |
урбарія ▶ |
|
Ура́яти, ура́ю, єш, гл. = Урадити. Хай його другі вчать: я з ним нічого не враю. Мир. ХРВ. 133.
◀ урачити | Словарь української мови Борис Грінченко У ураяти |
урбарія ▶ |
|
Словарь української мови — У
ураяти
Борис Грінченко
1924
Ура́яти, ура́ю, єш, гл. = Урадити. Хай його другі вчать: я з ним нічого не враю. Мир. ХРВ. 133.