Словарь української мови (1924)/уранішній
◀ уразний | Словарь української мови У уранішній |
уранці ▶ |
|
Ура́нішній, я, е. Утренній. Сим. 185. Вранішнє сонце обливало його мняким світом. Мир. ХРВ. 188. Година вранішня настала. Греб. 340. Твоє, як сніг ураняшній, біленьке лице. К. Дз. 218.