Словарь української мови (1924)/ураза
| ◀ ураз | Словарь української мови У ураза |
уразити ▶ |
|
Ура́за, зи, ж. 1) Рана, больное мѣсто. Роскопирсала ті врази, що глибоко крилися в серці. Мир. ХРВ. 258. 2) Оскорбленіе, обида. Ум. Ура́зка. За сю уразку я визиваю тебе на чесний поєдинок. Стор. М. Пр. 10.