Словарь української мови (1924)/упірливо
◀ упірка | Словарь української мови У упірливо |
упірний ▶ |
|
Упі́рливо, нар. Упорно. Мовчав упірливо. Г. Барв. 306.
◀ упірка | Словарь української мови Борис Грінченко У упірливо |
упірний ▶ |
|
Словарь української мови — У
упірливо
Борис Грінченко
1924
Упі́рливо, нар. Упорно. Мовчав упірливо. Г. Барв. 306.