Словарь української мови (1924)/упікатися

by Борис Грінченко

◀ упікати

Словарь української мови Борис Грінченко У упікатися

упіл ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Упіка́тися, ка́юся, єшся, сов. в. упе́ктися, чу́ся, че́шся, гл. 1) Упекаться, упечься. Хліб ще не впікся. 2) Обжигаться, обжечься. 3) Преимущ. сов. в. Надоѣсть. Ну, та й упікся він — що-дня надокучає.