Словарь української мови (1924)/упудитись
| ◀ упрядати | Словарь української мови У упудитись |
упука ▶ |
|
Упу́дитись, джуся, дишся, гл. Умочиться.
| ◀ упрядати | Словарь української мови Борис Грінченко У упудитись |
упука ▶ |
|
Словарь української мови — У
упудитись
Борис Грінченко
1924
Упу́дитись, джуся, дишся, гл. Умочиться.