Словарь української мови (1924)/упрівати

by Борис Грінченко

◀ уприщерть

Словарь української мови Борис Грінченко У упрівати

упроваджувати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Упріва́ти, ва́ю, єш, сов. в. упрі́ти, рі́ю, єш, гл. 1) Потѣть, вспотѣть. Поки не упріти, поти не уміти. Ном. № 7184. 2) Взопрѣть, довариваться, довариться. Чуб. VII. 438. Півник упрів і молошна каша упріла, — пора обідати. Рудч. Ск. II. 29.