Словарь української мови (1924)/упрохатися
◀ упрохати | Словарь української мови У упрохатися |
упруг ▶ |
|
Упроха́тися, ха́юся, єшся, гл. = Упроситися. Упрохавсь до його ночувати. Мнж. 84.
◀ упрохати | Словарь української мови Борис Грінченко У упрохатися |
упруг ▶ |
|
Словарь української мови — У
упрохатися
Борис Грінченко
1924
Упроха́тися, ха́юся, єшся, гл. = Упроситися. Упрохавсь до його ночувати. Мнж. 84.