Словарь української мови (1924)/упросити
| ◀ упродовж | Словарь української мови У упросити |
упроситися ▶ |
|
Упроси́ти, шу́, сиш, гл. Упросить, умолить. Упросила його, щоб він її взяв з собою. Рудч. Ск. I. 129. Росердила миленького, та ще не впросила. Мет. 84.