Словарь української мови (1924)/упором

by Борис Грінченко

◀ упорожні

Словарь української мови Борис Грінченко У упором

упороситися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Упо́ром, нар. Силою, насильно. Він каже: „не дам коня“, а я кажу: „ми упором візьмем, як не даси по волі, — візьму соцьких та й відберемо упором“. Новомоск. у, (Залюб.).