Словарь української мови (1924)/упопружувати
| ◀ упопружити | Словарь української мови У упопружувати |
упорати ▶ |
|
Упопру́жувати, жую, єш, сов. в. упопру́жити, жу, жиш, гл. Подвязывать, подвязать подпругу. Сідлай мі коня — того моцаря й а впопруж єго в сімдесять попруг. Kolb. I. 101.