Словарь української мови (1924)/упокорюватися

by Борис Грінченко

◀ упокорювати

Словарь української мови Борис Грінченко У упокорюватися

упокоювати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Упоко́рюватися, рююся, єшся, сов. в. упоко́ритися, рюся, ришся, гл. Смиряться, смириться, изъявить покорность. Твій панотець впокоривсь перед нами. К. ЦН. 175.