Словарь української мови (1924)/уповістити
| ◀ уповідати | Словарь української мови У уповістити |
уповні ▶ |
|
Уповісти́ти, щу́, сти́ш, гл. Извѣстить.
| ◀ уповідати | Словарь української мови Борис Грінченко У уповістити |
уповні ▶ |
|
Словарь української мови — У
уповістити
Борис Грінченко
1924
Уповісти́ти, щу́, сти́ш, гл. Извѣстить.