Словарь української мови (1924)/упливати
| ◀ уплив | Словарь української мови У упливати |
упливовий ▶ |
|
Уплива́ти, ва́ю, єш, сов. в. упливти́ и уплисти́, упливу́, ве́ш, гл. 1) Вплывать, вплыть. Не видно вже його: уплив ув очерет. 2) Проплывать, проплыть. Уплив уже гоней з двоє, аж тоді завернувся. Переносно: проходить, пройти. Упливло півтора року. Г. Барв. 418. 3) Уплывать, уплыть. Літа упливають, як вода. Ном. № 8276. 4) Вліять, повліять. Вони впливали на грубу й дику натуру Воздвиженського. Левиц. Пов. 11.