Словарь української мови (1924)/упинчатися
◀ упинити | Словарь української мови У упинчатися |
упиняти ▶ |
|
Упинча́тися, ча́юся, єшся, гл. Хлопотать, добиваться, Шкода! не впинчайся за ним. Черк. у. Я б і не впинчався, бувши тобою, за чорзна-чим. Черк. у.