Словарь української мови (1924)/упиватися

by Борис Грінченко

◀ упеститися

Словарь української мови Борис Грінченко У упиватися

упильнувати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Упива́тися, ва́юся, єшся, сов. в. упи́тися, уп'ю́ся, є́шся, гл. 1) Напиваться, напиться, упиваться, упиться. Дай, Боже, пить, та не впиваться. Ном. Мені любо дівочою красою впиватись. К. Досв. 90. 2) Впиваться, впиться, вцѣпляться, вцѣпиться. Як п'явка впивсь. Ном. Кинулася до Ганнусі і в коси впилася. Шевч.