Словарь української мови (1924)/упереміжку
| ◀ упереміж | Словарь української мови У упереміжку |
упересипи ▶ |
|
Упере́міжку, нар. Поперемѣнно; перемѣшивая. Треба коневі впереміжку давати їсти, се-б-то раз сіно, а другий солому або-що.
| ◀ упереміж | Словарь української мови Борис Грінченко У упереміжку |
упересипи ▶ |
|
Словарь української мови — У
упереміжку
Борис Грінченко
1924
Упере́міжку, нар. Поперемѣнно; перемѣшивая. Треба коневі впереміжку давати їсти, се-б-то раз сіно, а другий солому або-що.