Словарь української мови
Борис Грінченко
У
упервині
Берлін: Українське слово, 1924

Упервині́, нар. 1) = Уперве. Може що й не так зробив, — це було впервині мені. Верхнеднѣп. у. 2) Прежде, въ прежнія времена. Упервині не так робилось. НВолын. у.