Словарь української мови
Борис Грінченко
У
упалий
Берлін: Українське слово, 1924

Упа́лий, а, е. 1) Падшій. 2) Незанятый, вакантный. Дитина вмерла у неї, а на впале місце друга буде. Зміев. у. Кінь здох у його, на впале місце він купив собі кобилу. Лебед. у.