Словарь української мови (1924)/унурити
| ◀ унуків | Словарь української мови У унурити |
унуритися ▶ |
|
Уну́рити, рю, риш, гл. Опустить, потупить. А Сафат унурив соболі свої очи в землю. Федьк.
| ◀ унуків | Словарь української мови Борис Грінченко У унурити |
унуритися ▶ |
|
Словарь української мови — У
унурити
Борис Грінченко
1924
Уну́рити, рю, риш, гл. Опустить, потупить. А Сафат унурив соболі свої очи в землю. Федьк.