Словарь української мови (1924)/унадитися
◀ унада | Словарь української мови У унадитися |
унадливий ▶ |
|
Уна́дитися, джуся, дишся, гл. Повадиться. Унадився, як свиня в моркву. Ном. № 2741. От лисичка внадилась до тиєї яблуньки. Рудч. Ск. I. 19. Ото ж до сієї Галі да внадився змій. Рудч. Ск. I. 131.