Словарь української мови (1924)/умітний
◀ уміти | Словарь української мови У умітний |
уміцнити ▶ |
|
Умі́тний, а, е. Умѣющій. Шейк. Левч. 84.
◀ уміти | Словарь української мови Борис Грінченко У умітний |
уміцнити ▶ |
|
Словарь української мови — У
умітний
Борис Грінченко
1924
Умі́тний, а, е. Умѣющій. Шейк. Левч. 84.