Словарь української мови (1924)/умилосердити
◀ умилити | Словарь української мови У умилосердити |
умилосердитися ▶ |
|
Умилосе́рди́ти, джу, диш, гл. Умилостивить, умилосердить, сдѣлатъ милосерднымъ. Робитиму, робитиму поки сили.... Може вгожу, може вмилосерджу. МВ. (О. 1862. III. 62). Устав тоді Фінес і вмилосердив Бога, — минули болесті, не мерли більше люде. К. Псал. 246.