Словарь української мови (1924)/умикати

by Борис Грінченко

◀ умиватися

Словарь української мови Борис Грінченко У умикати

умикатися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Умика́ти, ка́ю, єш, сов. в. умкну́ти, кну́, не́ш, гл. Убѣгать, убѣжать, уходить, уйти, удрать. Ставайте отам, бо тудою вовк умикатиме. Волын. г. Тоді хоч умикай із хати. О. 1861. III. 87. Та й з хати сам умкнув. Г. Арт. (О. 1861. III. 82).