Словарь української мови
Борис Грінченко
У
умести
Берлін: Українське слово, 1924

Умести́, ту́, те́ш, гл. Замести, занести (снѣгомъ). Стоїть копиця на току, тіки верх видно, а то вся вметена. Черн. г.