Словарь української мови (1924)/умертвити
| ◀ умерлини | Словарь української мови У умертвити |
умерти ▶ |
|
Умертви́ти, влю́, ви́ш, гл. Умертвить. Ходив (упирь) у село і вмертвив парубка одного і дівку. Грин. II. 99.
| ◀ умерлини | Словарь української мови Борис Грінченко У умертвити |
умерти ▶ |
|
Словарь української мови — У
умертвити
Борис Грінченко
1924
Умертви́ти, влю́, ви́ш, гл. Умертвить. Ходив (упирь) у село і вмертвив парубка одного і дівку. Грин. II. 99.