Словарь української мови (1924)/уматеріти

Словарь української мови
Борис Грінченко
У
уматеріти
Берлін: Українське слово, 1924

Уматері́ти, рі́ю, єш, гл. Окрѣпнуть, возмужать. Як уматеріє, буде віл добрий. Міусс. окр. Нехай він уматеріє, узнає все — як коло чого ухождатися. Борз. у. Дівкою така була собі непоказна, а пішла заміж, тепер уже вматеріла. НВолын. у.