Словарь української мови (1924)/уловити
◀ улови | Словарь української мови У уловити |
уловитися ▶ |
|
Улови́ти, влю́, виш, гл. Поймать. Лисичка.... так уже йому служить: уловить де курочку, то сама не їсть, а йому принесе. Рудч. Ск. I. 24. На́ тобі удку та піди собі риби влови. Рудч. Ск. II. 86.