Словарь української мови (1924)/улещання
| ◀ улетіти | Словарь української мови У улещання |
улещати ▶ |
|
Улеща́ння, ня, с. Задабриваніе, умасливаніе; вкрадчивыя, льстивыя рѣчи. Годі тобі, стара воркотухо: твої влещання ще гірш засмутили панію. Стор. II. 216. В його слові улещання, а ні крихти правди. К. Псал. 21.