Словарь української мови
Борис Грінченко
У
укушати
Берлін: Українське слово, 1924

Укуша́ти, ша́ю, єш, гл. 1) Ѣсть. Будеш ти в мене хліб сіль вкутати, маленькі дітки доглядати. Нп. 2) Употр. только сов. в.: укуси́ти, шу́, сиш. Він і вкусить, і меду дасть. Ном. № 3056. ' Гадюка хоч не вкусить, то засичить. Ном. № 2878.