Словарь української мови (1924)/укушати

by Борис Грінченко

◀ укучно

Словарь української мови Борис Грінченко У укушати

улагоджувати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Укуша́ти, ша́ю, єш, гл. 1) Ѣсть. Будеш ти в мене хліб сіль вкутати, маленькі дітки доглядати. Нп. 2) Употр. только сов. в.: укуси́ти, шу́, сиш. Він і вкусить, і меду дасть. Ном. № 3056. ' Гадюка хоч не вкусить, то засичить. Ном. № 2878.