Словарь української мови (1924)/укутувати

by Борис Грінченко

◀ укутати

Словарь української мови Борис Грінченко У укутувати

укутуватися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Уку́тувати, тую, єш, сов. в. уку́тати, таю, єш, гл. 1) Окутывать, окутать, обворачивать, обворотить. Боги вкутані самими вишиваними рушниками. Г. Барв. 180. 2) Только сов. в. Выпить, съѣсть. Вишнівки з кварту укутали. Котл. НП. 347. Укутали, за 'дин день цілий хліб. Кролев. у.