Словарь української мови (1924)/укріпляти

by Борис Грінченко

◀ укріпити

Словарь української мови Борис Грінченко У укріпляти

укро ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Укріпля́ти, ля́ю, єш, сов. в. укріпи́ти, плю́, пи́ш, гл. Укрѣплять, укрепить. Укріпив, як Бог черепаху. Ном. № 7503. Твоя правиця його віти навіки міцно укріпляла. К. Псал. 187. Зіма вже морозами кріпкими укріпила. МВ. II. 25.