Словарь української мови (1924)/укріп
◀ укрівля | Словарь української мови У укріп |
укріпити ▶ |
|
Укрі́п, укро́пу, м. = Окріп. Чи бачив хто з чорта м'ясо? Чорта в укріп, а чорт утік. Ном. № 2634. 2) Раст. укропъ, Anethum graveolens. Анн. 35. Не рости, укропе, не рости, укропе, та вище городу, та вище городу. Нп. Ум. Укрі́пець.