Словарь української мови (1924)/украй
◀ українщина | Словарь української мови У украй |
украсивий ▶ |
|
Укра́й, нар. 1) По окраинѣ, мимо, возлѣ. Їхала пані вкрай города. Ном. заг. № 130. 2) Окончательно, совсѣмъ, совершенно. Ой помалу-малу, мій таточку, грай та не врази мого ти серденька вкрай. ЗОЮР. I. 22.