Словарь української мови (1924)/укочувати

by Борис Грінченко

◀ укохати

Словарь української мови Борис Грінченко У укочувати

укочуватися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Уко́чувати, чую, єш, сов. в. укоти́ти, укочу́, тиш, гл. 1) Вкатывать, вкатить. 2) Укатывать, укатать. Дорога вкочена. 3) Вкатываться, вкатиться. Обідньої доби саме пані вкотила, як на колесах. МВ. І.