Словарь української мови (1924)/укотитися

by Борис Грінченко

◀ укотити

Словарь української мови Борис Грінченко У укотитися

укохати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Укоти́тися, чу́ся, тишся, гл. = Окотитися (объ овцѣ). Шух. I. 141. Барани валують вівці, від чого ті стають кітні і не дають молока, аж укотяться. Шух. I. 210.