Словарь української мови (1924)/укоськати
| ◀ укосом | Словарь української мови У укоськати |
укотити ▶ |
|
Уко́ськати, каю, єш, гл. Укротить, успокоить, уговорить. Сам дід утомивсь, поки бабу укоськав. Грин. III. 343. Може вдвох з Цвіркункою чи не вкоськаємо Марусі. О. 1861. XI. Кух. 20.