Словарь української мови (1924)/укороновувати
| ◀ укорливий | Словарь української мови У укороновувати |
укоротити ▶ |
|
Укороно́вувати, вую, єш, сов. в. укоронува́ти, ну́ю, єш, гл. Короновать, возлагать, возложить корону. Змалював би я собі двоглавого, або хоть укоронованого орла. К. ХП. 33.