Словарь української мови (1924)/укореняти

by Борис Грінченко

◀ укоренити

Словарь української мови Борис Грінченко У укореняти

укоренятися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Укореня́ти, няю, єш, сов. в. укорени́ти, ню́, ни́ш, гл. Укоренять, укоренить.

Укореня́тися, ня́юся, єшся, сов. в. укорени́тися, ню́ся, ни́шся, гл. Укореняться, укорениться, глубоко пустить корни. В саду вишенька вкоренилася. Грин. III. 244. Тут схизма глибоко в козацтво вкоренилась. К. МБ. II. 131.

Укорі́ти, рі́ю, єш, гл. О ткани: напитавшись чѣмъ либо, сдѣлаться твердой