Словарь української мови (1924)/уконтентовувати

Словарь української мови
Борис Грінченко
У
уконтентовувати
Берлін: Українське слово, 1924

Уконтенто́вувати, вую, єш, сов. в. уконтентува́ти, ту́ю, єш, гл. 1) Удовлетворять, удовлетворить. Нехай же так буде, як швець каже: перемалюю, щоб і його вконтентувати. Кв. 2) Угощать, угостить. Добрих послав тобі Господь гостей, та чим то їх уконтентуєш? К. ЧР. 245.